Інтелектуальний розвиток дитини з РСА

Діти з РСА дуже різняться між собою не лише вираженністю симптомів аутизму, але й наявними супутніми розладами. З огляду на те, що ураження центральної нервової системи (чи то як наслідок вірусної інфекції, гіпоксично-ішемічного ураження цнс та ін., чи внаслідок генетичного фактору) може спричиняти як специфічні для аутизму структурні порушення, так і більш загальні – аутизм відповідно часто супроводжується порушенням інтелектуального розвитку. Так, для раннього дитячого аутизму характерна наявність супутньої розумової відсталості більшого чи меншого ступеня у 70% випадків, загалом для РСА – 15% (пригадаймо, при синдромі Аспергера інтелект, за визначенням, завжди є нормальним). Відповідно наявність розумової відсталості значною мірою визначатиме як вираженність симптомів аутизму (чим важча інтелектуальна недостатність, тим «простіше» виражені симптоми), так і загалом прогноз розвитку дитини.

 

Важливо також зазначити, що інтелектуальний розвиток осіб з аутизмом часто характеризується певною диспропорційністю. Для прикладу, показники вербального і невербального інтелекту можуть значно відрізнятися між собою, і, чудово справляючись з просторовими завданнями, дитина може не давати собі раду з найпростішими вербальними. Так само варто зазначити, що навіть серед дітей, які мають нормальний та високий показники інтелекту, це може разюче дисонувати з їхньою соціальною некомпетентністю, нерозумінням базових реальностей соціального життя, попри те, що дитина добре розуміється на будові акумулятора чи знає все про динозаврів.

 

У частини дітей з РСА (далеко не у всіх, усупереч поширеному міфові) в інтелектуальному розвитку спостерігають також «острівці особливих здібностей», такі діти можуть мати особливі математичні, музичні, художні, конструкторські здібності, надзвичайну механічну пам’ять та ін. І ці здібності, безумовно, слід розвивати і підтримувати, оскільки вони не тільки сприяють позитивній самооцінці дитини, дають їй певний позитивний статус в середовищі ровесників, але й можуть стати основою майбутньої соціальної реалізації в дорослому віці.