Діагностичні критерії

Діагностичні критерії раннього дитячого аутизму за DSM-IVTR

 

А. Щонайменше шість симптомів з розділів (1), (2) і (3), причому щонайменше два з них з розділу (1) і щонайменше по одному з розділів (2) і (3):

 

(1) Якісні порушення в соціальній взаємодії, які виявляються щонайменше двома ознаками:

 

a) нездатність адекватно використовувати невербальне спілкування – погляд очі в очі, вираз обличчя, пози і жести тіла для регулювання соціальної взаємодії;

 

b) нездатність до розвитку стосунків з однолітками відповідно до свого рівня розвитку;

c) відсутність спонтанного пошуку обміну радістю, інтересами чи досягненнями з іншими людьми (напр., не показує, не приносить чи не пробує звернути увагу інших на те, що його цікавить і т.п.);

d) відсутність соціально-емоційної взаємності

 

(2) Кількісні порушення в комунікації, які виявляються щонайменше однією ознакою:

a) відставання чи повний брак мовлення (яке не супроводжується спробами компенсації завдяки використанню жестів, міміки як альтернативної моделі комунікації);

b) відносна неспроможність в осіб з розвиненою мовою ініціювати чи підтримувати розмову;

c) стереотипне/повторне використання мови або ідіосинкратичне використання слів чи речень.

d) брак різноманітної спонтанної гри-імітації (уявної чи соціальної), відповідної рівню розвитку.

 

(3) Обмежені, повторні чи стереотипні види поведінки, інтересів чи діяльності, які виявляються щонайменше однією ознакою:

a) активна діяльність, анормальна щодо своєї інтенсивності чи сфокусованості за стереотипними чи обмеженими видами інтересів;

b) явно виражене обов’язкове підтримування специфічного нефункціонального розпорядку та ритуалів;

c) стереотипні та повторні механічні рухи/ моторні манеризми (напр., крутіння долонями/пальцями, складні рухи усім тілом та ін.);

d) надмірна зацікавленість частинами предметів.

 

В. Затримка чи абнормальне функціонування в віці до трьох років у принаймні одній з таких сфер:

(1) соціальна взаємодія,

(2) використання мови у соціальному спілкуванні,

(3) символічна чи уявна гра.

 

С. Порушення не відповідає критеріям синдрому Ретта чи дезінтегративного дитячого розладу.

 

Діагностичні критерії синдрому Аспергера за DSM-IVTR

 

А. Якісні порушення в соціальній взаємодії, які виявляються щонайменше двома ознаками:

1) нездатність адекватно використовувати невербальне спілкування – погляд очі в очі, вираз обличчя, пози і жести тіла для регулювання соціальної взаємодії;

2) нездатність до розвитку стосунків з однолітками відповідно до свого рівня розвитку;

3) брак спонтанного пошуку обміну радістю, чи досягненнями з іншими людьми (напр., не показує, не приносить чи не пробує звернути увагу інших на те, що його цікавить і т.п.);

 

4) брак соціально-емоційної взаємності

 

В. Обмежені, повторні чи стереотипні види поведінки, інтересів чи діяльності, які виявляються щонайменше однією ознакою:

1) активна діяльність, анормальна у своїй інтенсивності чи сфокусованості за стереотипними чи обмеженими видами інтересів;

2) явно виражене обов’язкове підтримування специфічного нефункціонального розпорядку та ритуалів;

3) стереотипні та повторні механічні рухи/ моторні манеризми (напр., крутіння долонями/пальцями, складні рухи усім тілом та ін.);

4) надмірна зацікавленість частинами предметів.

 

С. Розлад спричиняє значні порушення у сфері соціального, заняттєвого чи іншого важливого функціонування.

 

D. Немає клінічно значного відставання у розвитку мови (напр., вживання поодиноких слів у віці до 2 років, фраз – до 3 років).

 

E. Немає клінічно значного відставання у когнітивному розвитку чи важливих вікових навиках турботи про себе, адаптивної поведінки (іншої, ніж соціальна взаємодія) та інтересу до довкілля у дитинстві.

 

F. Не відповідає критеріям іншого специфічного загального розладу розвитку чи шизофренії.